Конотопська відьма (театр ім. Івана Франка)

Та сама «Конотопська відьма» від Театру Франка – одна з найвідоміших театральних постановок режисера Івана Уривського, створена за мотивами повісті Григорія Квітки-Основ’яненка.

Яскрава, містична, бурлескна й водночас гостро сатирична історія, в якій українська класика отримує сучасне сценічне прочитання. Твір, написаний майже два століття тому, дивовижним чином продовжує говорити про речі, які залишаються впізнаваними й сьогодні.

У центрі історії – Конотоп, де влада випадково опиняється в руках людей, які не здатні нею розпоряджатися. Сотник отримує наказ вирушати зі своєю сотнею в похід на захист держави, але замість виконання обов’язку мешканці шукають причини власних негараздів зовсім в іншому. Посуха, відсутність дощу, особисті бажання та страхи поступово приводять їх до пошуку відьом і віри в темні сили.

За бурлеском, гумором і містикою приховуються напрочуд серйозні теми – влада і відповідальність, кохання і війна, людська жадібність, забобони та прагнення використати обставини заради власної вигоди.

Одним із головних мотивів постановки Івана Уривського стає вибір між двома силами – Світлом і Темрявою. Герої раз у раз опиняються перед цим вибором, а відмова від віри у власні сили та відповідальності за власні рішення поступово перетворює людину на пішака в чужій грі.

Навіть природні катаклізми тут набувають символічного значення. «Відьми покрали дощі і роси» – так герої намагаються пояснити посуху, шукаючи винних замість відповідей. І ця метафора звучить особливо сучасно у світі, де людина постійно стикається з наслідками власних рішень.

Іван Уривський створює на сцені особливий світ «Конотопської відьми» – з виразною візуальною мовою, українським гумором, містикою, музикою та образами, які складно забути. Тут смішне легко перетворюється на моторошне, а за зовнішньою легкістю комедії відкриваються теми, актуальні далеко за межами часу, в якому жив Квітка-Основ’яненко.

«Конотопська відьма» – вистава, що дозволяє сміятися, дивуватися й захоплюватися, але водночас залишає глядача із запитанням: що відбувається з нами, коли влада потрапляє не в ті руки, страх перемагає здоровий глузд, а людині доводиться обирати, на чиєму вона боці – Світла чи Темряви?